© Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie
   |   08.04.2022

Описи інтер’єру Вілянівського палацу | Opisy wnętrz pałacu wilanowskiego

Шановні гості,

Вілянівський палац відчинений для відвідувачів у понеділок, вівторок, середу, четвер, п’ятницю, суботу та неділю.

Перший поверх

Біла Зала

Близько 1730 року, коли король Август ІІ Сильний з династії Веттінів мешкав у маєтку Вілянів, у південному крилі палацу було створено представницьку Білу Залу. Ця найбільша і вражаюча кімната була свідком багатьох урочистостей. Сьогодні зала має вигляд, який їй надали в XIX столітті. Тут ви можете побачити зображення власників палацу у послідовності (також короля Яна III та інших представників роду Собеських) або пов’язаних з ним особистостей. Чудовий «Портрет Станіслава Костки Потоцького на коні» Жака-Луї Давида є одним із найцінніших творів мистецтва в польських колекціях.

Кінна статуя Яна III і Південна галерея

Кінна статуя Яна III, ймовірно, була споруджена приблизно в 1693 році на честь 10-ї річниці переможної битви під Віднем. Спочатку вона була розташована у Великому вестибюлі, а на теперішнє місце її перенесли в 20-х роках XVIII століття. Південна галерея спочатку була клуатром з виходом до саду. Вона оздоблена висококласними фресками флорентійського художника Мікеланджело Паллоні, що зображають любовні пригоди Купідона і Психеї, яка перегукувалася з історією кохання Яна Собеського та Марії Казимири. За оригінальним проєктом невелика кімната, нині Лапідарій (виставка зразків стародавньої писемності, виконаної на кам'яних плитах), була частиною Південної галереї, тому на стелі можна знайти першу сцену з міфологічної історії.

Аванзал і Спальня короля

Аванзал слугував представницьким залом, де чекали придворні на розмову з королем. Відповідно до барокових звичаїв, такі зустрічі часто проводилися в спальні короля. Під час аудієнції король лежав на парадному ліжку, а відвідувачі стояли. У компанії правителя могли сидіти тільки найближчі родичі та найповажніші гості. Збережене оздоблення стель Аванзали та Королівської спальні є одними з найцінніших пам’яток мистецтва бароко в Польщі. Розписи на стелі «Зима» (Аванзал) і «Літо» (Спальня) були виконані придворним художником Яна III — Єжи Елевтерієм Шимоновичем-Семигиновським.

Велика зала та кінна статуя Яна III

За часів Яна III Велика зала була однією з найбільш представницьких і монументальних кімнат у палаці. Довгі роки вона виконувала роль їдальні – тоді її інтер’єр був багатшим, але не зберігся повністю до наших днів. Зараз під склепінням можна помилуватися ліпнинами, на яких зображені чотири стихії та чотири міфологічні вітри. Навпроти головного входу в палац, у ніші між колонами, колись стояла кінна статуя Яна III, одна з багатьох елементів прославлення великого переможця з Відня. Нині цей пам’ятник розташований під південною вежею, біля входу в галерею.

Аванзал і Спальня королеви

Планування кімнат королеви є симетричним відображенням покоїв короля: Аванзал виконував роль зали, а спальня, крім основного призначення, була кімнатою для аудієнцій. Спальня королеви, безсумнівно, є однією з найрозкішніших кімнат у палаці. Тут заслуговує на увагу розпис стелі (плафон) із зображенням алегорії весни, написаний Єжи Елевтерієм Шимоновичем-Семигиновським. Богиня Флора, зображена на плафоні, відноситься до фігури королеви Марії Казимири. В Аванзалі розпис стелі зображує осінь і таким чином завершує цикл чотирьох пір року.

Кабінет «Al Fresco»

Кабінет «Al Fresco» (ісп. «на свіжому повітрі») , прикрашений оригінальними настінними розписами XVII століття, що імітують кам’яні портали та гобеленами з міфологічними сценами з Аполлоном. Ці декорації були відкриті в 1955 році, а до того часу на перший поверх палацу вели дерев’яні сходи.

Апартаменти Княгині Маршалкової Любомирської - Передпокій

Вілянів належав Ізабелі Любомирській з Чарторийських (1736–1816) у 1771–1799 роках. Вона була великою поціновувачкою мистецтва. Збережені кімнати в південному крилі палацу чудово демонструють її смак. Між вікнами розвішені англійські дзеркала приблизно 1730 р. Інтер’єр доповнюють м’які меблі французької фабрики в Обюссоні, секретери початку XVIII століття та кахельна піч із садибного будинку в Прушкові. Окрім портрета самої Ізабели, пензля Марчелло Баччареллі (зараз на консервації), також представлені зображення чотирьох її дочок, батьків та двох зятів – братів Іґнація та Станіслава Костки Потоцьких.

Апартаменти Княгині Маршалкової Любомирської - Салон

Мебльована кімната містить комоди з позолоченою бронзовою фурнітурою, м’які французькі крісла 1-ї чверті XVIII століття, три англійські дзеркала близько 1720 року та порцелянові вази, прикрашені квітами, виготовлені в 1730–1760 роках у Майсені. Навколо каміну висять далекосхідні тарілки і миски. На стінах можна помилуватися картинами з колекції зятя княгині Станіслава Костки Потоцького, в т.ч. Апофеоз венеційського сенатора (Якопа Робусті більш відомого як Тінторетто) і Парковою сценою Франсуа Ватто. Заслуговує на увагу портрет Ельжбети Сенявської (1669–1729) – власниці Вілянівського палацу в 1720–1729 рр. та бабусі Ізабели Любомирської.

Китайські кімнати Станіслава Костки Потоцького

Початки східного мистецтва у Вілянові сягають кінця XVII століття та часів короля Яна III - першого власника палацу. Інтерес до Сходу був близький і наступним власникам палацу. Теперішнє декорування має дизайн давніх китайських кімнат, які облаштував Станіслав Костка Потоцький у першій чверті XIX століття на першому поверсі основної частини палацу. Предмети історичної колекції — кераміка, слонова кістка, емалі — знайшли своє місце в сучасній шафі, оформленій у стилі скляної шафи початку XIX століття, розташованої в сусідній китайській кімнаті. Експозицію доповнюють дві оригінальні шафи, оздоблені китайським лаком, які також належали до оригінальної китайської кімнати в XIX столітті.

Стіл нанбан

Гордістю колекції Вілянівського палацу є унікальний стіл з декором у стилі нанбан, виготовлений у XVII столітті в Японії, покритий лаком та прикрашений перламутром, золотом і сріблом, який також є найбільшим з небагатьох столів такого стилю і часу у світі.  Консервація цього надзвичайного артефакту зайняла два роки наполегливої ​​праці і була співфінансована міністром культури і національної спадщини та японським фондом Sumitomo. З міркувань збереження, стіл представлений у спеціальному корпусі з обмеженим освітленням та стабільною температурою, а деталі декорацій можна розглянути у збільшеному розмірі завдяки встановленню сучасного мультимедійного стенду.

Китайська кімната з касетонами

Стіни в цій кімнаті, обклеєні реконструйованими шпалерами зі східним візерунком. Стеля оздоблена касетонами з зображеннями драконів. Всередині можна побачити меблі в східному стилі, як китайські, так і європейські. У вітринах в нішах міститься частина колекцій порцеляни, емалі та дрібних ремісничих виробів з Далекого Сходу або імітацій. Привертають увагу великі вази в стилі Імарі з характерним різнокольоровим декором, що поєднує золоті, червоні та кобальтово-блакитні елементи.

Китайська кімната з акварелями

Назва кімнати походить від розписних сцен східного жанру, розміщених на стінах. Червоний секретер, що знаходиться між вікнами, датується часами Августа II. На прохання Станіслава Костки Потоцького його переробили, а висунуті з внутрішньої частини ящики використали для виготовлення письмового столу, що стоїть у центрі. У свою чергу до низької шафи додали дверцята з внутрішніх панелей іншої шафи. Таким заощадливим способом був створений додатковий комплект меблів, оздоблений в європейській техніці, що імітує дорогоцінний східний лак.

Мисливська кімната I

Мисливські зали складаються з двох кімнат. Їхні стіни покриті поліхромою - це техніка, яка відтворює зовнішній вигляд і фактуру різних порід деревини за допомогою фарб. У першій кімнаті представлені європейські меблі, що відображають захоплення жителів Старого континенту мистецтвом Далекого Сходу. Два комоди і письмовий стіл покриті східним лаком, вилученим в Європі з азіатських виробів і заново нанесеним на меблі з європейськими формами. Дві тумби, розміщені на консолях, у свою чергу, є повністю європейськими виробами, що імітують далекосхідні форми.

Мисливська кімната II

У другій половині XIX століття тут розміщувався кабінет Августа Потоцького, тогочасного власника Вілянівського палацу, для якого полювання, як і для більшості чоловіків того періоду, було одним із частих розваг. У представленому декоруванні використані роботи та предмети, пов’язані з полюванням різних епох.

Сховище, доступне для відвідувачів

Цe сховище, створене у Марконівці — триповерховій будівлі, що примикає до південного крила палацу. Унікальний характер сховища дозволяє представити цінні витвори мистецтва, які з багатьох причин не демонструвалися роками. Тут зберігається ексклюзивна колекція ювелірного мистецтва, оригінальні настінні тканини з королівських помешкань і колекція предметів з Далекого Сходу, зокрема роботи, оздоблені кількома видами лаку, емальовані металеві посудини, багата колекція порцеляни та акварельного розпису на папері.

Тимчасово недоступні приміщення

Королівська бібліотека

Спочатку в бібліотеці зберігалася багата книжкова колекція короля, згодом передана до його родинного маєтку в Жовкві (нині Україна). До наших днів зберігся тематичний каталог книг, розміщених на стелі та частково на стінах. Складається він з круглих портретів найвідоміших художників і мислителів античного та нового часу. Під кожним з них була тематична книжкова шафа, яка стосувалася особи на портреті. Також заслуговує на увагу триколірна мармурова підлога, в якій використовується ефект ілюзії. Це єдине підлогове покриття у палаці часів короля Яна III! Прилегла до бібліотеки каплиця була споруджена в середині ХІХ століття на згадку про місце, де помер Ян III Собеський у 1696 році.

Запрошуємо на спеціальну виставку плафонів з Бібліотеки короля.

Кабінет перед Сховищем

Станіслав Костка Потоцький - політик, колекціонер і археолог, якого іноді називають польським Вінкельманом - був власником Віляніва в 1799–1821 роках. У 1805 році він зробив свою колекцію творів мистецтва доступною для публіки у Вілянівському палаці. Так був створений перший у Польщі художній музей, доступний кожному. У маленькій шафі перед Сховищем виставлені європейські картини з колекції Станіслава Костки Потоцького. На порозі кімнати стоїть табличка з латинським реченням: Cunctis patet ingressus (вхід для всіх вільний); у такий спосіб заслуги засновника музею підкреслив його онук Август Потоцький.

Північна галерея та Eтруський кабінет

Північна галерея спочатку була клуатром, відкритим до саду. Серед інших її прикрас тут можна побачити висококласні фрески флорентійського художника Мікеланджело Паллоні, що зображають любовні пригоди Купідона і Психеї. У XIX столітті Північна галерея була пристосована для демонстрації живопису, скульптури та художньої майстерності. В Етруському кабінеті, як і в Лапідарії, була виставлена ​​колекція старожитностей, зібрана родиною Потоцьких. На разі тут знаходяться понад 100 стародавніх ваз з Південної Італії, Етрурії та Афін.

Картинна галерея «Музей» і Пейзажна галерея

Картинну галерею «Музей» і Пейзажну галерею переобладнали в пінакотеку, де представлені італійські, французькі, фламандські та німецькі картини. Стіни пофарбовані у колір помпейської троянди, який охоче використовувався в інтер’єрах музеїв ХІХ століття, бо вважався ідеальним фоном для виставлених картин. Серед них можна знайти роботи Лукаса Кранаха, Яна Лівенса, Есташа Лесюера, Анжеліки Кауфман (в Малиновому салоні). Особливе місце займає монументальний (понад 4 м) розпис в’їзду посланця короля Яна III до Риму у 1680 р. пензля Міхала Казимира Радзивілла.

Нижній вестибюль

Художнє оформлення апартаментів у Північному крилі, замовлене Сенявською у 1720-х роках, суттєво обмежувалося стелями та перекриттями. На плафоні в еліптичному куполі, що покриває коридор Північного крила (Нижній вестибюль), Ельжбета Сенявська зображена як богиня Флора, оточена ангеликами.

Кабінет з античними артефактами

Теперішня презентація об’єднаної колекції стародавніх ваз та єгипетських колекцій дозволяє побачити їх у тому вигляді, який задумав Станіслав Костка Потоцький; в історичних інтер'єрах палацу і реконструйованих декораціях. Колекція, доступна для відвідувачів у XIX столітті, була джерелом знань про європейське мистецтво та сформувала естетичну чутливість поляків, позбавлених власної країни. Про збереження його неповторності дбали наступні покоління власників палацу, а онук Станіслава Костки – Август Потоцький та його дружина Олександра у другій половині XIX століття значно поповнили зібрання предметів старовини.

Апартаменти Княгині Маршалкової Любомирської - Золота спальня

За часів Ізабели Любомирської стіни Золотої спальні були прикрашені модною у XVIII столітті паперовою оббивкою, привезеною з Англії, прикрашеною рослинним орнаментом, китайськими мотивами та арабесками. Ліжко та комплект із п'яти крісел були виготовлені місцевою столярною майстернею наприкінці XVIII століття. На круглому столі представлений посуд з мейсенської порцеляни для пиття шоколаду та зберігання сухого чаю. Інтер’єр також прикрашений фігурками (з неглазурованої порцеляни). Столик для рукоділля, що стоїть біля вікна, подарувала Ізабелі дочка короля Франції Людовика XVI - Марія Тереза ​​Шарлотта Бурбонська.

Апартаменти Княгині Маршалковой Любомирської - Кабінет

Кабінет— перша кімната в купальному павільйоні Ізабели Любомирської, побудованому в 1775–1778 рр. за проєктом Шимона Богуміла Цуга (1733–1806). На дверях між Золотою спальнею та кабінетом увагу привертає оптичний приціл другої половини XVIII століття або початку ХІХ століття. Дивлячись через лінзу, встановлену в приладі, на спеціально підготовлені малюнки, у глядача складалося враження, що зображення є тривимірним. На письмовому столі XVIII століття знаходиться чорнильниця з порцеляновими ємностями приблизно 1750 року, а між вікнами — унікальний фаянс варшавської фабрики в Білині.

Апартаменти Княгині Маршалкової Любомирської - Біла спальня

Біла спальня — ще одне приміщення купального павільйону. Крім нього, на першому поверсі розташовувалися: ванна кімната, кабінет, три шафи, гардеробна, туалет і малий передпокій. Тут можна помилуватися польськими меблями другої половини ХVІІІ століття. Окремої уваги заслуговують три пастельних портрети Ізабели Любомирської, на яких зображена власниця Вілянівської резиденції з дитинства до старості, а також її овальний портрет, написаний Олександром Росліним (1718–1793) у Парижі.

Апартаменти Княгині Маршалкової Любомирської - Ванна кімната

Ванна кімната у XVIII столітті була насправді свого роду вітальнею, яка використовувалася не лише для купання, а й як місце для зустрічей, ігор та відпочинку. Основним елементом декору є ванна на шести ніжках, встановлена ​​в декоративному заглибленні. Про відпочинкову зону ванної кімнати свідчить шезлонг — крісло з подовженим сидінням, на яке можна було відпочити в лежачому положенні та декоративний балдахін, увінчаний страусовим пір’ям. Заслуговують на увагу також два фонтаноподібні свічники кінця XVIII століття та скляна посудина, прикрашена порцеляновими квітами другої половини XVIII століття, яка також можливо слугувала пасткою для комах.

Апартаменти Княгині Маршалкової Любомирської - Ротонда та Каплиця

Приблизно в середині XIX століття наступні власники палацу – Август (1806–1867) та Олександра (1818–1892) Потоцькі – вирішили перетворити інтер’єр купального павільйону. Ванну кімнату змінили на спальню господині Олександри. З цього періоду походить невелика неоготична каплиця, що примикає до інтер’єру, яка використовувалася для індивідуальних молитов. У 1870-х роках до колишньої ванної кімнати прибудували невеликий кабінет – Ротонду, яка тоді називалася Новим Храмом.